У наш час антидепресанти призначаються доволі часто. Але чи правильна це тактика лікування? Щоб дати обґрунтовану відповідь на запитання, розгляньмо, що таке депресивний чи тривожний розлад. Депресивний і тривожний розлади можуть значно погіршувати якість життя, проте їх можна ефективно лікувати, якщо вчасно звернутися за допомогою до фахівця. Депресія – це не просто пригнічений настрій чи тимчасовий смуток. Цей розлад характеризується глибокими, довготривалими змінами настрою. Симптоми депресії включають:

  • стабільно сумний чи пригнічений настрій;
  • зниження зацікавленості до звичайних справ, відсутність бажання щось робити, відсутність задоволення від того, що раніше його приносило;
  • порушення апетиту – або зниження, або переїдання;
  • порушення сну – важке засинання, часті прокидання серед ночі або занадто тривалий сон;
  • метушливість або загальмованість;
  • погані думки про себе, відчуття себе невдахою або безпричинне відчуття вини;
  • зниження концентрації уваги, труднощі в прийнятті рішень;
  • думки про те, що краще померти або заподіяти собі шкоду будь-яким чином;
  • почуття постійної втоми або занепад сил, відсутність енергії.

Вищеперелічені симптоми у кожної людини виникають в різних комбінаціях і з різною інтенсивністю, але головною рисою має бути те, що ці симптоми тривають понад 2 тижні поспіль.

Тривожний розлад

Тривога є природною реакцією на стресові ситуації, але коли відчуття тривоги стає надмірним, нав'язливим і заважає щоденному життю, це може свідчити про тривожний розлад. Його симптоми включають:

  • постійне відчуття тривоги, надмірне хвилювання про різні життєві ситуації;
  • дратівливість, вразливість;
  • метушливість, постійна потреба чимось займатись;
  • неможливість розслабитися;
  • безпідставні напади паніки, що супроводжуються прискореним серцебиттям, тремтінням, утрудненим диханням;
  • м’язові спазми, головний біль, біль у грудях.

Людина при тривожно-депресивному розладі не може нормально працювати, їй вкрай важко сконцентруватися на роботі, тому що в неї або немає сил і енергії або ж вона відчуває дуже сильну тривогу. З’являється дратівливість, образливість, плаксивість, неможливо контролювати свої емоції, виникають прояви злоби та агресії, дратують оточуючі люди. Бісить все. Виникають конфлікти на роботі.

Часто люди з ТДР ще якось контролюють себе на роботі, але вдома вже не можуть стриматися і «зриваються» на дітях і на інших членах сім’ї. Виникають міжособистісні конфлікти і сварки. Ускладнюється сімейне життя. Частішають розлучення.

Зазвичай, люди які приходять з подібними симптомами і скаргами, не хочуть приймати антидепресанти, а хочуть лікуватися гомеопатією і заспокійливими травами. Але в такому випадку це, як мінімум, пуста трата часу. Валеріана, наприклад, при депресії протипоказана, оскільки може ще більше погіршити стан, до речі, про це і вказано в інструкції.

Чому ж пацієнти відмовляються від антидепресантів? Найчастіша причина — страх потенційних побічних ефектів цих препаратів, таких як збільшення ваги, порушення сну, сексуальна дисфункція або серцево-судинні проблеми. Проте важливо розуміти, що, по-перше, не всі пацієнти відчувають ці ефекти, а по-друге, лікар завжди підбирає препарати з мінімальними ризиками для конкретного пацієнта.

Також є пацієнти, які вважають, що антидепресанти можуть викликати фізичну або психологічну залежність. Насправді антидепресанти не створюють звичку у класичному розумінні, просто важливо дотримуватись рекомендацій лікаря щодо тривалості прийому та поступового зниження дози при завершенні лікування.

Сьогодні усі розвинуті європейські країни і Америка лікують депресію і тривожно-депресивні розлади ефективними препаратами — антидепресантами, а не “чим-небудь” – не травами, не гомеопатією, не заспокійливими препаратами, не алкоголем. Антидепресанти були знайдені і відкриті в середині минулого століття і вони змінили життя мільйонів людей. Звісно, антидепресанти не вирішують проблему депресії повністю, але вони є важливою частиною комплексного підходу до лікування, який може включати психотерапію, зміну способу життя та підтримку близьких людей. Багатьом пацієнтам прийом антидепресантів допомагає швидше повернутися до повноцінного життя, знижуючи рівень тривожності, покращуючи сон і здатність насолоджуватися повсякденними справами.

Важливо розуміти, що депресія і тривога — це не просто поганий настрій, і людина у цьому стані не може просто «взяти себе в руки» і привести в норму. Це серйозне порушення обміну речовин (нейромедіаторів) в мозку. І тільки спеціальні препарати — антидепресанти — здатні це порушення привести в норму. 

Люди, які почали приймати антидепресанти, відновлюються до фізіологічної норми. В них налагоджується сон, нормалізується апетит, з’являються сили і енергія, з’являється натхнення щось робити, зменшується тривожність, вони перестають бути дратівливими, покращується концентрація уваги і пам’ять, повертається працездатність. Налагоджуються стосунки на роботі і в сім’ї, покращується якість життя.

Чи приймати антидепресанти? Моя відповідь — так. Антидепресанти не додають Вам нічого і не забирають у Вас нічого, вони Вас приводять в Вашу норму. То навіщо ж над собою знущатися?