Хвороба Крона (ХК) – хронічне рецидивуюче захворювання, особливістю якого є специфічне запалення будь-якого відділу травного тракту, переважно часто вражаються тонка й товста кишки (ілеоколіт – 40-55%) та аноректальна ділянка (30-40%). Дещо рідше хвороба обмежена лише тонкою (25-30%), товстою (20-25%) або прямою (11-26%) кишкою, у 3-5% випадків уражаються верхні відділи: стравохід, шлунок і ДПК.

Поширеність БК у світі становить 50-70 випадків на 100 тис. населення і зросла за останні десятиліття в кілька разів. Найбільша захворюваність відзначається в скандинавських країнах. Вперше захворювання, як правило, виникає у віці 15-35 років. Жінки та чоловіки хворіють однаково часто.

Етіологія

На сьогоднішній день етіологія захворювання остаточно не вивчена, на перше місце в розвитку захворювання виносять генетичну схильність (у родичів першої лінії ризик виникнення БК майже в 10 разів вищий, ніж у популяції; якщо хворі обоє батьків, то в 50% випадків їхні діти хворіють у віці до 20 років), паління (підвищує ризик ХК більше, ніж у 2 рази), агресія інфекційних агентів (зокрема, мікобактерій паратуберкульозу, мікоплазм, лістерій, НР), специфічну конвертацію імунної системи, що призводить до зниження імунітету до кишкової мікрофлори.

Клінічна картина

Поліморфізм клінічної симптоматики, поступовий початок захворювання, схожість клініки з іншими запальними захворюваннями кишечнику та/або початок перебігу з позакишкових проявів нерідко утруднюють первинну діагностику ХК. Типовими симптомами захворювання, що підкреслюють запальні зміни в кишечнику, є хронічна і нічна діарея, абдомінальний біль, втрата ваги, підвищення температури.

До ускладнень належать анемія, кахексія, пальповані інфільтрати й абсцеси в черевній порожнині, періанальні та кишкові фістули й абсцеси.

До позакишкової симптоматики належить запалення очей, біль у суглобах, у дітей - відставанням у рості та розвитку.

Діагностика

Діагностують хворобу Крона за допомогою лабораторних досліджень (загальний і біохімічний аналіз крові) і за допомогою ендоскопії.

Лікування неускладненої хвороби Крона проводиться фармацевтичними препаратами.

Хірургічне лікування показане в разі ускладнень. Воно не призводить до остаточного одужання і спрямоване винятково на усунення ускладнень.