Синдром хронічної втоми (СХВ) – один із найпоширеніших видів патології в сучасної людини. Невмотивована виражена слабкість, що ускладнює проведення активного життя, зниження працездатності, рухової активності, знайома, напевно, всім. Однак, якщо вона не минає в дорослих людей упродовж 4 місяців, а в дітей - понад 3 місяці, за відсутності інших причин і хвороб, її слід розцінювати як самостійну хворобу, що потребує корекції. Крім загальної слабкості, можуть проявлятися утруднення концентрації, уваги, підвищена стомлюваність, сонливість, запаморочення, дратівливість, розлади пам'яті, депресивні та тривожні розлади.
Єдиної думки про причини виникнення СХВ немає. До них відносять надмірні фізичні та психічні перевантаження, алергію, вірусні інфекції, порушення функцій печінки, наприклад, за жирових гепатозів. Усім відома технологія вирощування гусей для виробництва делікатесу «Фуа-гра», паштету з жирної печінки. Для цього гусей примусово перегодовують, через що печінка, втомлена від перевантажень, перероджується в жирову тканину. У сучасному темпі життя деякі люди їдять рідко, але багато, особливо екстрактивної їжі, що теж призводить до жирової дистрофії печінки. Тоді цей найважливіший орган стає нездатним виконувати багато життєво важливих функцій, зокрема імунну, детоксикаційну, синтезу прогормонів та інших необхідних сполук.
Вірусна теорія
Крім цього, у патогенезі СХВ поширеною вважається вірусна теорія. Вірус Епштейна-Барра, цитомегаловірус, вірус простого герпесу, вірус Коксакі, ентеровіруси, ретровіруси можуть слугувати тригерними факторами СХВ. Початок хвороби нерідко пов'язаний із грипоподібним захворюванням, при цьому часто в крові хворих виявляють ретровіруси та ознаки їх реактивації. Хронізація інфекції свідчить про порушення імунітету (часто на тлі захворювань печінки). Своєю чергою, діяльність вірусу сама по собі пригнічує імунну систему.
У виникненні СХВ важливу роль відіграє й оксидативний стрес, що виникає під час запальних реакцій та вражає ферменти мітохондрій, особливо «центральної лабораторії» - печінки, які мають продукувати енергію, потрібну організму.
Виникає СХВ, яка часто призводить до порушення балансу, збалансованості та балансу в крові.
Як наслідок часто виникає розбалансована в роботі судин, що, своєю чергою, створює умови до кисневого голодування мозку. Тривала гіпоксія мозкової речовини призводить до депресивних і тривожних розладів, які теж можуть спричиняти соматичні розлади.
З точки зору фізіології втома настає після вичерпання в тканинах енергетичних ресурсів і накопичення токсичних продуктів катаболізму. Дефіцит енергії настає через обмежену пропускну здатність мітохондрій. Ефективність роботи мітохондрій багато в чому визначається кількістю кисню, що надходить, без активізації токсичного перекисного окислення.
Саме тому застосування озонотерапії виправляє транспортну систему крові та відновлює ферменти мітохондрій, які знову починають працювати ефективно.
Озон сам по собі блокує здатність вірусів до розмноження, стимулює власний імунітет організму, тому шкідлива дія мікроорганізмів різко знижується. Крім того, за рахунок власного окисного потенціалу озон доокислює великі молекули токсинів, «розбиваючи» їх на дрібніші сполуки, з якими легше справляються нирки та печінка, видаляючи їх з організму. А також, як антидот перекисних процесів, озон знижує оксидативний стрес.
Хороший антидепресивний ефект без застосування медикаментів свідчить на користь застосування цього методу в разі синдрому хронічної втоми, незалежно від природи його походження.
Багато молодих людей, топ-менеджерів, чиновників, часто скаржаться на вигорання на роботі, що свідчить про виснаження системи енергопостачання та потребує тривалого відновлення. Саме в цих випадках озонотерапія допомагає відновити працездатність, настрій, гарний сон, статевий потяг та знову радіти життю!
Найцікавіше, що навіть після завершення озонотерапії організм продовжує працювати на новому рівні щонайменше 3 місяці, що, в більшості випадків, достатньо, щоб дожити до «білої смуги» в житті або відпустки.
Ми бажаємо Вам не втрачати життєрадісності та оптимізму. Ми знаємо, як допомогти.
Статтю підготував(ла):