Найпоширеніші причини розвитку діастазу:

  • особливості жіночої фізіології (вироблення гормону релаксину під час вагітності);
  • виношування великого плоду (понад 4 кг);
  • багатоводдя

Серед інших можливих причин можна виділити:

  • вроджену слабкість м'язів живота;
  • різке зниження/збільшення ваги;
  • підвищені фізичні навантаження;
  • целюліт 3-4 стадії;
  • одночасне виношування 2 та більше плодів.

У чому небезпека діастазу?

Діастаз створює слабке місце на тілі, яке згодом може завдавати шкоди здоров'ю. Найнебезпечніші наслідки діастазу:

  • Грижі. Розтягнута, ослаблена біла лінія живота неспроможна виконувати ті самі функції, що і сильні м'язи. Як наслідок, через перенапругу можуть з'явитися грижі.
  • Опущення/зміщення внутрішніх органів. Коли м'язи не підтримують органи, вони спускаються вниз. Чим сильніше опущення, тим складніше його виправити.
  • Болі у спині. Якщо прес слабкий, основне навантаження за утримання тіла в положенні стоячи бере на себе спина. Таке перевантаження призводить до болю та викривлення постави.
  • Випинання живота. За наявності діастазу жодні тренування та дієти не допоможуть жінці мати гарний плоский животик. Щобільше, стандартні вправи на прес можуть бути небезпечними, провокувати грижі та слабкість м'язів тазового дна.
  • Запори та здуття. Діастаз спричиняє порушення внутрішньочеревного тиску, що впливає на перистальтику. Якщо ви не ходите в туалет кожен день, а навіть після легкої їжі живіт надувається, як барабан, це може бути наслідком діастазу.

Важливо розуміти, що сама собою проблема не вирішиться – стан діастазу потребує лікування. Необхідно зміцнити слабке місце, щоб уникнути серйозних наслідків.

Як запобігти діастазу?

Ніщо не може дати гарантію відсутності діастазу після пологів, але вживати заходів щодо профілактики варто завжди. Це допоможе знизити рівень вираженості діастазу і швидше відновити м'язи.

Вагітним жінкам лікарі рекомендують займатися спортом, приділяючи особливу увагу пресу. Але варто уникати вправ, що сприяють надмірному розтягуванню передньої стінки, наприклад, пози собаки під час йоги, розтяжки ніг під час пілатесу тощо. Також важливо не підіймати тяжкі предмети, не ставати навколішки (особливо у третьому триместрі). Вставати з ліжка бажано боком: повернутись на бік, потім підняти руку та тулуб, плавно сідаючи.

Неінвазивне лікування діастазу

Як альтернатива хірургічному втручанню сьогодні застосовується неінвазивний метод лікування діастазу, заснований на спеціальних вправах з фізіотерапевтом. Фахівець оцінює проблему та пропонує індивідуальний план лікування, який включає:

  • виконання спеціальних фізичних вправ на відновлення м'язів;
  • корекцію щоденних рухів;
  • носіння спеціального поясу.

Перші результати зазвичай помітні через два-три тижні дотримання всіх вимог лікаря. Успіх лікування багато в чому залежить від відстані, ширини та глибини розходження м'язів.

Операція при діастазі

Якщо фізіотерапевтичні методи не дадуть позитивних результатів, то, швидше за все, знадобиться оперативне втручання — абдомінопластика. Операція проводиться ендоскопічним методом з трьома невеликими розрізами в області лобка та одним розрізом у нижній частині живота. Суть абдомінопластики полягає у зшиванні прямих м'язів живота між собою. Операція відбувається під загальним наркозом і триває приблизно години. Реабілітація займає від 14 днів до 3 місяців, залежно від ступеня розходження м'язів.