Діагноз дисциркуляторна енцефалопатія або хронічна ішемія мозку, як її ще називають, звучить страхітливо. Але що це і чому це розвивається?

Наш мозок для нормальної своєї роботи має щоденно отримувати адекватне харчування. Годують наш мозок судини - артерії, які приносять у мозок усі потрібні амінокислоти, вітаміни, вітаміноподібні речовини, мінерали, біологічно активні речовини, кисень і багато іншого. А вени з мозку виносять усі «продукти переробки». Коли з тих чи інших причин мозок «не доїдає» або перезаповнений продуктами «відходами», починає розвиватися власне дисциркуляторна енцефалопатія», іншими словами, це страждання мозку від неправильного кровопостачання та живлення. 

Основними причинами розвитку дисциркуляторної енцефалопатії є:

артеріальна гіпертензія (спричиняє спазм мозкових судин) та атеросклероз (спричиняє закупорку мозкових судин, як накип у водопровідних трубах). І найчастіше артеріальна гіпертензія й атеросклероз мозкових судин ідуть у парі.

А посилює перебіг і стимулює прогресування дисциркуляторної енцефалопатії низка чинників:

  1. Гостре та/або хронічне психоемоційне напруження (стресова робота, стресова ситуація в сім'ї, порушення сну, робота в нічний час, добова робота без відпочинку, робота в екстремальних умовах). Стрес запускає руйнівний каскад, що призводить до спазму судин мозку і його поганого постачання кров'ю, внаслідок чого порушуються різноманітні біохімічні процеси в нервових клітинах
  2. Гіпокінезія (відсутність щоденного фізичного дозованого навантаження, відсутність щоденних прогулянок на свіжому повітрі, сидяча робота). Для нормальної роботи серцево-судинної системи рекомендується щодня (!) протягом години займатися будь-яким дозованим фізичним навантаженням. Але це не робота з прибирання будинку, це не робота на дачі/городі. Це може бути ходьба, їзда на велосипеді, плавання, танці, будь-які кардіотренування, заняття йогою, спортивні ігри. Такі навантаження стимулюють кровообіг у всьому тілі та в мозку зокрема.
  3. Надмірна маса тіла та ожиріння. Абсолютно в кожної людини з ожирінням рано чи трохи пізніше розвивається артеріальна гіпертензія та атеросклеротичні зміни судин мозку. Колись вважалося, що атеросклероз - це захворювання старості. Але вже давно стало відомо, що атеросклеротичне ураження аорти розвивається навіть у немовлят. І все частіше ми зустрічаємо атеросклеротичні зміни судин мозку до 30 років. І, як правило, це розвивається на тлі надмірної ваги і неправильного харчування. Причому я зустрічала атеросклеротичні бляшки в судинах мозку в пацієнтів до 35 років і без ожиріння, а після повного обстеження з'ясувалося, що єдиною причиною було неправильне харчування.
  4. Зловживання алкоголем. Часте вживання алкоголю та у великих дозах порушує роботу печінки. А саме печінка синтезує ендогенний холестерин (виробляє свій внутрішній холестерин). І якщо «печінка» працює «погано» і не виводить надлишки холестерину з організму, то він потрапляє в кровоносне русло і там залишається на внутрішніх стінках наших судин. Артерії стають вужчими, мозок кровопостачається гірше.
  5. Куріння. У димі однієї сигарети близько 200 різноманітних сполук, які сприяють запаленню внутрішньої стінки судин. А холестерин нашаровується саме на запалені судинні зміни. Що більше ми палимо - то більше нашаровується атеросклеротичних бляшок на судинах мозку і не тільки. Атеросклеротичні відкладення в серцевих артеріях спричиняють розвиток інфаркту міокарда, а в судинах ніг такі відкладення здатні викликати гангрену та подальшу ампутацію ноги/ніг.
  6. Цукровий діабет. Солодка кров - ще один фактор запалення внутрішньої судинної стінки, куди буде нашаровуватися холестерин. За цукрового діабету утворення атеросклеротичних бляшок судин стрімко швидке. У відносно здорової людини невеликі підвищення холестерину в крові можуть ніяк не позначитися на утворенні бляшок, а ось за наявності діабету кожна крапелька холестерину нашарується на судини. За цукрового діабету дуже жорстко слід контролювати холестерин і чітко дотримуватися грамотної дієтотерапії. Дуже небезпечна комбінація цукровий діабет + куріння + артеріальна гіпертензія + ожиріння.
  7. Порушення роботи щитоподібної залози. Щитоподібна залоза регулює всі види обміну речовин у людському організмі, зокрема й обмін холестерину. За гіпертиреозу й особливо гіпотиреозу холестерин обов'язково нашаровується на судинах, спричиняючи всі ті порушення роботи мозку, про які йтиметься далі. Тож при будь-яких захворюваннях щитоподібної залози слід контролювати й гормональний статус, і стежити за ліпідним обміном.
  8. При захворюваннях шийного відділу хребта, особливо при деформаціях шиї, вираженій сутулості та/або нестабільності шийних хребців можливе стиснення хребетних артерій - це погіршує приплив крові до вертебробазилярного басейну та у майбутньому сприяє розвитку й прогресуванню дисциркуляторної енцефалопатії.
  9. Захворювання крові з наявністю підвищеного рівня гематокриту та/або тромбоцитів (еритроцитоз, еритремія, тромбоцитоз та інші близькі стани) сприяють погіршенню мозкового кровообігу та руйнуванню мозку.
  10. Захворювання серця, такі як миготлива аритмія та інші порушення ритму підвищують ризик розвитку тромбозів мозкових артерій.
  11. Васкуліти (запальні захворювання судин) також сприяють руйнуванню мозкової тканини.
  12. Нічні апное – зупинка дихання уві сні– порушує мозковий кровообіг і спричиняє розвиток судинної енцефалопатії .
  13. Вроджені гіпоплазії (вузький діаметр) мозкових артерій (хребетних артерій та інших) також можуть стати причиною раннього та швидкого розвитку дисциркуляторної енцефалопатії.

Як проявляється дисциркуляторна енцефалопатія. 

Є прояви/неврологічні симптоми дуже різноманітні. І комбінуються довільним методом і завжди по-різному. Я опишу тільки відчуття (скарги), симптоми неврологічного статусу описувати немає потреби. Ваше завдання вловити перші симптоми за своїми внутрішніми відчуттями.

Все починається зі зниження рівня уваги та підвищеної дратівливості. Потім приєднується відчуття дискомфорту в голові, тривожні думки, головний біль. Можливі запаморочення, похитування під час ходьби. Знижується працездатність і здатність запам'ятовувати нову інформацію, з'являється підвищена розумова і фізична стомлюваність, спочатку до кінця робочого дня, потім постійна. Можливі депресивні розлади, відсутність бажання будь-що робити, відсутність натхнення жити і працювати.

Без лікування дисциркуляторна енцефалопатія розвивається в серйозні порушення координації з падіннями та вираженими порушеннями ходьби, виникають різного ступеня вираженості порушення мислення та пам'яті аж до розвитку деменції (грубі порушення пам'яті та здатності обслуговувати себе). Можливий тремор рук.

За статистикою початкові прояви порушення мозкового кровообігу виникають частіше в чоловіків і з'являються у віці 20-50 років. А у віці 60-90 років судинна енцефалопатія вражає 95% людей!!!

Але ми можемо себе захистити! Якщо не позбутися судинної енцефалопатії зовсім, то бодай відтермінувати її початок і призупинити безконтрольне прогресування, що призводить до суттєвого порушення якості життя та зниження працездатності.

З чого почати?

Діагностикою та лікуванням дисциркуляторної енцефалопатії займаються невропатологи. Але, з огляду на поліморфність причин, що призводять до цього захворювання, знадобляться й інші фахівці, і більш розширені обстеження.

Приблизний план обстеження під час діагностики дисциркуляторної енцефалопатії:

 

  • Загальний аналіз крові (визначає кількість еритроцитів, гемоглобіну, тромбоцитів та інші показники крові, що впливають на кровопостачання мозку)
  • Печінкові та ниркові проби (дасть змогу оцінити роботу печінки та нирок)
  • Коагулограма (необхідна для оцінки ризику тромбоутворення та густоти крові)
  • Ліпідограма (покаже рівень холестерину, співвідношення «поганого» і «хорошого» холестерину
  • Глюкоза крові/глікований гемоглобін (оцінка наявності цукрового діабету)
  • ЕКГ (для визначення роботи серця, виявлення аритмій)
  • МРТ голови (покаже наявність власне дисциркуляторної енцефалопатії)
  • МРТ шийного відділу хребта (для оцінки деформації шийного відділу та можливих причин стискання хребетних артерій)
  • УЗДГ судин голови та шиї з функціональними пробами (дасть змогу оцінити наявність атеросклеротичних бляшок, спазму артерій та венозних порушень, стискання хребетних артерій.
  • Консультація кардіолога (необхідна при підвищеному артеріальному тиску, порушеннях серцевого ритму та інших захворюваннях серцево-судинної системи)
  • Консультація окуліста з оглядом очного дна (судини сітківки - це відображення судин у головному мозку, досліджуючи судини сітківки можна оцінити стан дрібних судин мозку)
  • Консультація ендокринолога (необхідна для лікування цукрового діабету, гіпотиреозу, гіпертиреозу та інших ендокринних порушень)
  • Консультація гематолога (при захворюваннях крові)
  • Консультація дієтолога (для корекції харчування і позбавлення від ожиріння)
  • Психотерапія (необхідна за наявності стресових чинників, тривожних і депресивних розладів)
  • Кінезіологія та лікувальна фізкультура з інструктором (за потреби відновлювати поставу)
    • Піклування про своє здоров'я загалом і піклування про здоровий мозок - це найкраща інвестиція у своє довголіття та якість життя. Бережіть себе і будьте здорові! А ми з радістю допоможемо Вам зберегти найцінніше.

      Статтю підготував(ла):

      Васильєва Ілона Олександрівна
      Васильєва Ілона Олександрівна