Причини захворювання

У більшості випадків причиною виникнення диспепсії є кілька факторів, які діють одночасно. Один із ключових — робота самого шлунка. Він може повільніше реагувати на їжу або нерівномірно її просувати далі, через що навіть звичайна порція викликає відчуття переповнення чи нудоту.

Інший важливий момент — це чутливість нервової системи травного тракту. Інколи вона реагує надто активно на звичайні речі, такі як розтягнення шлунка, кислота, певні продукти тощо. І в результаті людина відчуває біль або печіння, хоча серйозного пошкодження слизової немає.

Окремо лікарі звертають увагу на бактерію Helicobacter pylori, яка може не викликати симптомів сама по собі, але іноді підтримує або посилює дискомфорт, тому її обов’язково перевіряють під час обстеження. Шкідливі звички (переїдання, жирна їжа, алкоголь, зловживання кавою, гострі страви або звичка їсти поспіхом) також часто провокують або підсилюють прояви функціональної диспепсії.

Не варто недооцінювати і вплив психоемоційного стану. Стрес, тривожність, проблеми зі сном змінюють взаємодію між нервовою системою і травленням і через це симптоми можуть ставати інтенсивнішими навіть без змін у самому шлунку.

Відмінності між функціональною диспепсією та гастритом

Функціональна диспепсія — це порушення роботи шлунка без видимих ушкоджень. Людина відчуває біль або печіння в епігастрії (ділянці під грудниною), швидко насичується, у неї з’являється відчуття переповнення після їжі. Під час гастроскопії слизова виглядає нормально, без виразок, ерозій чи запалення. У таких випадках причину пов’язують із порушенням моторики шлунка та підвищеною чутливістю нервових закінчень.

А гастрит — це запалення слизової оболонки шлунка, яке можна підтвердити під час ендоскопії і, за потреби, біопсією. Найчастіші причини гастриту — інфекція Helicobacter pylori, прийом нестероїдних протизапальних препаратів, зловживання алкоголем та інші чинники, що пошкоджують слизову. 

За симптомами ці стани відрізнити неможливо. Виражений дискомфорт може бути при нормальній слизовій, а гастрит іноді перебігає з мінімальними скаргами, тому для уточнення діагнозу лікар призначає обстеження, а саме тест на Helicobacter pylori, гастроскопію і за потреби аналізи крові. Якщо під час обстеження не знаходять органічних змін, стан розцінюють як функціональну диспепсію, а якщо виявляють запалення слизової — це гастрит. 

Симптоми

Прояви функціональної диспепсії зазвичай повторюються і добре впізнаються пацієнтами. Серед них:

  • Важкість і переповнення після їжі навіть якщо порція була невеликою;
  • Раннє насичення;
  • Ниючий або пекучий біль у верхній частині живота, який іноді з’являється натще, а іноді після їжі;
  • Печіння в епігастрії;
  • Легке або помірне відчуття нудоти без блювання, яке частіше виникає після їжі і може триматися досить довго;
  • Здуття у верхній частині живота, яке з’являється після їжі і супроводжується дискомфортом у надчеревній ділянці;
  • Посилене відходження повітря після їжі, що іноді тимчасово полегшує стан, але не усуває основну проблему;
  • Відчуття «повільного» або «зупиненого» шлунка. 

Діагностика

Обстеження починається з консультації, на якій лікар уточнює, як саме проявляються симптоми, коли вони виникають, чи є зв’язок із їжею і як довго триває цей стан. Також лікар зʼясовує, чи змінювалася вага, чи є блювання, слабкість, анемія, чи були подібні проблеми в родині. 

Обов’язковим етапом діагностики є перевірка на Helicobacter pylori за допомогою аналізів або під час ендоскопії, коли беруть зразок слизової і проводять швидкий тест.

Людям від 60 років одразу рекомендують ендоскопічне дослідження шлунка, щоб не пропустити серйозні захворювання. А у молодших пацієнтів рішення приймають індивідуально, особливо якщо з’являються тривожні симптоми. Додатково можуть знадобитися аналізи крові, перевірка функції печінки, рівня глюкози, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини. 

Якщо у пацієнта з’являються такі тривожні симптоми як блювання з кров’ю, чорний кал, труднощі з ковтанням, незрозуміла втрата ваги або постійне блювання, обстеження проводять у більш стислий термін і з ширшим обсягом.

Лікування

Лікування функціональної диспепсії підбирають індивідуально, оскільки за схожими скаргами можуть стояти різні механізми порушень. У частини пацієнтів симптоми пов’язані з підвищеною чутливістю шлунка, в інших — з порушенням його моторики, інфекцією H. pylori або впливом стресу й тривожних станів. 

У разі виявлення H. pylori проводять ерадикаційну терапію (лікування, спрямоване на повне усунення інфекції). Якщо інфекція не підтверджується або симптоми зберігаються, застосовують медикаментозне лікування, а саме препарати, що знижують кислотність шлункового соку, прокінетики (засоби для нормалізації моторики шлунка) та, за необхідності, препарати, які зменшують вісцеральну чутливість.

Важливою частиною терапії є корекція способу життя. Пацієнтам рекомендують регулярне харчування невеликими порціями, обмеження продуктів, що провокують симптоми, відмову від переїдання та дотримання інтервалу між прийомом їжі й відпочинком у горизонтальному положенні.

Переваги лікування функціональної диспепсії в клініці АМЦД

  1. Повний цикл медичної допомоги в одному закладі. Пацієнт може отримати консультацію гастроентеролога, пройти лабораторні та інструментальні обстеження без необхідності звертатися до різних медичних установ, що дозволяє швидше встановити діагноз і розпочати лікування.
  2. Діагностика з урахуванням диференційного підходу. Лікар послідовно виключає захворювання зі схожими симптомами (гастрит, виразкову хворобу, жовчнокам’яну хворобу, гастроезофагеальну рефлюксну хворобу, патологію підшлункової залози або новоутворення).
  3. Сучасні методи обстеження. У клініці доступні ультразвукове дослідження, комп’ютерна томографія, лабораторна діагностика та ендоскопія, у тому числі під анестезією, що підвищує комфорт пацієнта під час процедур. 
  4. Індивідуальний підхід до кожного пацієнта. Під час підбору лікування враховують результати обстежень, особливості харчування, реакцію на їжу, супутні захворювання, прийом лікарських засобів і вплив стресу.
  5. Спрямованість на стабільний контроль симптомів. Лікування орієнтоване на зменшення проявів диспепсії, профілактику загострень і покращення якості життя пацієнта у повсякденній активності.