Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) - це одна з найбільш серйозних і складних патологій стравоходу. Захворювання може значно зіпсувати якість життя хворого. У міру прогресування воно призводить до появи небезпечних ускладнень, в тому числі стравоходу Барретта і аденокарциноми. ГЕРХ вражає однаково часто як чоловіків, так і жінок, і складно піддається лікуванню. Досвідчені фахівці клініки АЦМД допоможуть позбутися від неприємних проявів ГЕРХ раз і назавжди. Не відкладайте візит до лікаря, звертайтеся при перших симптомах!

Рефлюкс езофагіт: етіологія і патогенез

ГЕРХ є хронічним захворюванням, що виникає при недостатньому функціонуванні нижнього сфінктера стравоходу, який також називають «м'язовим клапаном». Гастроезофагеальний рефлюкс з'являється при закиданні його вмісту (неперетравленої їжі, кислоти) в стравохід. Частий контакт слизової стравоходу з вмістом шлунку викликає запалення. Шлунковий сік буквально розчиняє слизову стравоходу.

Важлива інформація! Всесвітня організація гастроентерологів визнала ГЕРХ найпоширенішим захворюванням 21 століття. За офіційними даними, з цією хворобою стикається близько 50% населення планети.

Основним провокатором ГЕРХ служить недостатність нижнього сфінктера стравоходу, яка розвивається через загальне зниження тонусу або надмірно частих розслаблень НСС, які пов'язані з ковтанням. Розслаблення НСС (нижнього сфінктера стравоходу) можуть провокуватися підвищеним тиском в очеревині.

Чому розвивається рефлюксна хвороба?

Дуже часто точну причину розвитку ГЕРХ встановити не вдається. Хвороба може провокуватися сукупністю різних факторів, а саме таких, як:

  • збільшення ваги;
  • переїдання жирної їжі, неправильне харчування;
  • надмірне вживання кави;
  • алкоголізм і вживання енергетичних напоїв;
  • куріння та інші шкідливі звички;
  • прийом певних медикаментів.

До лікарських засобів, що знижують тонус стравохідного нижнього сфінктера, відносяться:

  • антихолінергічні медикаменти;
  • антигістамінні засоби;
  • антидепресанти трициклічного типу;
  • блокатори кальцієвих каналів;
  • прогестерони.
Важлива інформація! Американські вчені пов'язують ГЕРХ зі спадковою схильністю. Також на розвиток захворювання можуть вплинути: стресові ситуації, гормональні збої, травми стравоходу.

Шлунковий рефлюкс може бути тимчасовим явищем. Його вважають патологічним лише в тих випадках, коли частота нападів становить понад 50 в день, а також коли рН в стравоході досягає 4,0 і нижче. Спровокувати напад патологічного рефлюксу можуть: зміна положення тіла, підвищення черевного тиску, порушення звичної дієти.

Езофагіт: симптоми

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ): особливості та лікування №1

Найбільш яскравим і специфічним симптомом ГЕРХ є печія з проникненням вмісту шлунка в ротову порожнину або без нього. Відчуття при печії:

  • «холодок» внизу глотки;
  • печіння і різь в горлі;
  • гіркуватий або кислий присмак у роті;
  • комок у горлі;
  • нудота і біль в шлунку.

Часті напади печії можуть привести до дратівливості, безсоння, анорексії, а також до хронічної аспірації вмісту шлунка в дихальні шляхи. Ознаки хронічний аспірації: кашель, захриплість, першіння в горлі.

Дистальний рефлюкс езофагіт може супроводжуватися:

  • болями при ковтанні;
  • стравохідними кровотечами;
  • загрудинним болем;
  • неприємним присмаком у роті, який не проходить навіть після чищення зубів.

Через постійне подразнення горла у хворих з ГЕРХ може розвинутися хронічний фарингіт або ларингіт. При цьому додаються симптоми, характерні для перерахованих захворювань (болі при ковтанні, набряклість горла, інтоксикація).

ГЕРХ: класифікація та особливості різних форм

Існує дві основні форми ГЕРХ:

  1. неерозивна - найпоширеніша, характеризується набряком і запаленням слизової стравоходу, але не призводить до утворення ран.
  2. ерозивна - призводить до появи виразок і ерозій на поверхні слизової стравоходу під впливом агресивного шлункового середовища.

У Лос-анджелеської класифікації виділяються наступні ступені ГЕРХ:

  • А - одне пошкодження слизової, обмежене стравохідними складками, діаметром не більше 5 мм;
  • В - одне або кілька пошкоджень слизової, обмежені стравохідними складками і не зливаються між собою, діаметром більше 5 мм;
  • С - численні пошкодження слизової оболонки, що займають менше 70% окружності стравоходу;
  • D - численні злиті пошкодження слизової оболонки стравоходу, що займають понад 70% його окружності.

Як ставиться діагноз ГЕРХ?

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ): особливості та лікування №2

При появі симптомів рефлюксной патології потрібно звертатися до сімейного лікаря або безпосередньо до гастроентеролога. В першу чергу, лікар ретельно вивчає клінічну картину і скарги хворого. Часто діагноз вдається поставити тільки по клінічній картині, без додаткових досліджень. Іноді пацієнтові призначаються додаткові діагностичні процедури, а саме:

  • ендоскопія – найбільш інформативний спосіб діагностики ГЕРХ, який полягає в наочному вивченні структури стравоходу (допомагає визначити звуження, наявність ерозій і виразок, зміни в складі епітелію);
  • добовий моніторинг рівня рН в стравоході - допомагає оцінити характер і синхронність закидання вмісту шлунку в стравохід
  • рентгенографічне дослідження стравоходу з барієм - дозволяє виявити звуження і грижі стравохідного проходу діафрагми.
Цікавий факт: здоровий стравохід здатний проштовхнути їжу в шлунок при ковтанні в будь-якому положенні тіла, навіть коли людина лежить з перевернутими догори ногами. А все завдяки правильній перистальтиці (м'язовим скороченням).

ГЕРХ у дітей

Рефлюкс-езофагіт у дітей із захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту виявляється в 17% випадків (приблизно). Точний відсоток поширеності ГЕРХ в дитячому віці невідомий, що обумовлено різноманіттям клінічних проявів захворювання.

Важлива інформація! Сам процес ГЕРХ може бути цілком природним для дитини у віці до року. Через недостатню довжину і незрілість стравоходу в нього регулярно потрапляє вміст шлунка, а звідти - в горло і порожнину рота. 

Ознаки ГЕРХ в дитячому віці різноманітні і численні. Запідозрити захворювання у дитини можна за:

  • регулярною сильною блювотою після їжі;
  • частою відрижкою з кислим ароматом;
  • тривалою гикавкою;
  • ранковим кашлем;
  • відчуттям гіркоти у роті;
  • болем за грудиною;
  • нічним хропінням;
  • нападами ускладненого дихання;
  • потемнінням зубної емалі.

Лікування ГЕРХ у дітей мало чим відрізняється від терапії для дорослих. Часто дитина самостійно переростає захворювання, і воно зникає безслідно, назавжди.

Сучасне лікування ГЕРХ

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ): особливості та лікування №3

Терапія ГЕРХ спрямована на боротьбу з симптомами і запобіганням наслідків. Вона може бути консервативною і медикаментозною. Спочатку лікарі пропонують пацієнту спробувати змінити спосіб життя:

  • позбутися зайвої ваги;
  • перейти на нормальний режим спання і відпочинку;
  • відмовитися від шкідливих звичок (куріння, алкоголю);
  • перейти на збалансований, щадний раціон.

Дієта є основним методом безмедикаментозного лікування ГЕРХ. Приймати їжу потрібно невеликими порціями 5 разів на день. Рекомендується уникати вечірніх переїдань (останній прийом їжі повинен бути мінімум за 2 години до сну). У раціон потрібно включити побільше овочів. М'ясо слід вживати після варіння або приготування на пару. З раціону виключаються прянощі, жирне, смажене, газовані напої, кислі фрукти. Страви не повинні бути занадто гарячими або холодними.

Хворим слід уникати ситуацій, що сприяють підвищення черевного тиску. Не можна носити тугі штани, пояси, корсети, кофти, бандажі. Не рекомендується стрибати, піднімати важке, виконувати інтенсивні вправи, що навантажують м'язи черевного преса. Ідеальні види спорту для людей з ГЕРХ: плавання, їзда на велосипеді, піші прогулянки.

Якщо напади печії з'являються тільки в положенні лежачи, рекомендується підняти узголів'я ліжка або вибрати більш об'ємну подушку. Не можна лягати відразу після трапези або пиття.

Хворому доведеться відмовитися від препаратів, які можуть провокувати напади ГЕРХ. До таких препаратів належать:

  • нітрати і нітратоподібні препарати;
  • ніфедипін, Теофілін, Прогестерон;
  • антидепресанти і спазмолітики;
  • нестероїдні протизапальні препарати.

Якщо симптоми ГЕРХ зберігаються, потрібно перейти до медикаментозної терапії. Позбутися від проявів і ускладнень хвороби допомагають:

  • препарати з групи інгібіторів протонного насосу;
  • комбіновані антациди;
  • діоктаедричний смектит; 
  • прокінетики.

Медикаментозне лікування ГЕРХ триває від 4 до 8 тижнів. Після основного курсу потрібно пройти підтримуючу терапію тривалістю 6-12 місяців.

Ускладнені і запущені форми ГЕРХ лікують хірургічним шляхом. Для виправлення дефекту в стравоході проводяться антирефлюксні операції. При грижі стравоходу призначається фундоплікація - підшивання шлунка до діафрагми навколо отвору стравоходу, завдяки чому створюється манжета, яка регулює просування їжі.

Ускладнення ГЕРХ

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ): особливості та лікування №4

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба може призвести до розвитку багатьох небезпечних ускладнень. Найпоширенішими ускладненнями є:

  • хронічний езофагіт;
  • виразкова хвороба стравоходу;
  • стриктурИ стравоходу;
  • стравохід БарретТа;
  • аденокарцинома стравоходу.

Особливо часто пацієнти із запущеними формами ГЕРХ стикаються з синдромом стравоходу БарреТта. У нижньому відділі стравоходу з'являється аномальний циліндричний епітелій. Спровокувати ускладнення можуть: відсутність лікування ГЕРХ, безсимптомний перебіг хвороби, похилий вік понад 50 років. Стравохід БарреТта не має специфічних ознак. Діагностують його під час ендоскопії з біопсією слизової оболонки стравоходу.

ГЕРХ може спровокувати звуження стравоходу в результаті рубцювання пошкодженої слизової. Це ускладнення розвивається переважно у літніх людей при тривалому перебігу рефлюксної хвороби. Лікується за допомогою операції, в ході якої виконується ендоскопічне розширення стравоходу.

Профілактика ГЕРХ

Передбачити розвиток ГЕРХ у конкретної людини неможливо. Тому захворювання складно попередити. При наявності спадкової схильності для профілактики рекомендується:

  • виключити фізичні навантаження, що сприяють підвищенню тиску в очеревині;
  • вести здоровий спосіб життєдіяльності без шкідливих звичок;
  • загартовувати організм;
  • своєчасно лікувати захворювання шлунково-кишкового тракту;
  • регулярно проводити діагностику паразитарних інвазій і, при необхідності, проходити лікування;
  • харчуватися правильно, порційно, регулярно і збалансовано;
  • уникати стресів, сильних нервових потрясінь;
  • лікувати психоемоційні захворювання.
Цікавий факт: щодня на перетравлення їжі відводиться більше 10% від всієї енергії. Для ШКТ найскладніше перетравлювати алкогольну продукцію і білки тваринного походження. Розвантажити шлунково-кишковий тракт можна, відмовившись від алкоголю і змінивши спосіб готування м'ясних страв. Категорично не рекомендується поєднувати алкоголь з жирними закусками!

Сміливо заявити: «я вилікувала ГЕРХ», можуть далеко не всі пацієнти. Домогтися повного одужання допоможе інноваційний підхід до лікування в клініці АЦМД!