Загострення хронічного панкреатиту

Причини хронічного панкреатиту в стадії загострення

Загострення виникає на фоні вже зміненої підшлункової залози, коли вона не справляється з додатковим навантаженням. У більшості випадків провокуючими факторами є:

• Алкоголь (він змінює склад панкреатичного секрету, сприяє його згущенню та порушенню відтоку через протоки);
• Куріння (посилює ушкодження тканини залози і збільшує частоту загострень);
• Жирна та смажена їжа (стимулює підвищене вироблення ферментів, а для підшлункової в умовах хронічного запалення це надмірне навантаження);
• Жовчнокам’яна хвороба та патології жовчних протоків;
• Повторні епізоди гострого панкреатиту;
• Генетичні та аутоімунні фактори;
• Порушення дієти та припинення лікування;
• Надмірна вага, нерегулярне харчування, вік.

У клінічній практиці загострення найчастіше пов’язане з поєднанням кількох факторів, тому завжди оцінюється загальний стан пацієнта та перебіг захворювання.

Симптоми загострення хронічного панкреатиту

Клінічна картина загострення включає поєднання больового синдрому та ознак порушення травлення, таких як:

• біль у верхній частині живота;
• нудота та блювання;
• важкість після їжі, здуття, відрижка;
• порушення стулу;
• стеаторея (жирний кал);
• зниження апетиту та маси тіла;
• слабкість, загальне виснаження;
• порушення вуглеводного обміну (підвищення рівня глюкози крові або розвиток панкреатогенного діабету при тривалому перебігу).

Рівень амілази або ліпази при загостренні може залишатися в межах норми або бути підвищеним незначно, особливо при виражених фіброзних змінах, тому оцінка стану базується на сукупності клінічних проявів і результатів обстежень.

Діагностика панкреатиту

Діагностика починається з консультації лікаря, під час якої оцінюється характер болю, його зв’язок із прийомом їжі, наявність факторів ризику, перенесені епізоди гострого панкреатиту, зміни маси тіла та стулу. Окремо враховуються ознаки зовнішньосекреторної (ферментної) та ендокринної недостатності підшлункової залози.

До основних методів обстеження належать:

• Загальний і біохімічний аналіз крові;
• Показники вуглеводного обміну (глюкоза, HbA1c);
• Аналіз калу на еластазу-1;
• УЗД органів черевної порожнини;
• КТ органів черевної порожнини;
• МРТ / МРХПГ;
• Ендоскопічне УЗД.

Остаточний діагноз встановлюється на основі комплексної оцінки симптомів, лабораторних показників і результатів візуалізації. 

Лікування

Лікування хронічного панкреатиту спрямоване на контроль симптомів і підтримку роботи підшлункової залози. Через тривале запалення тканина органа зазнає змін, які не завжди можна повернути назад, тому основне завдання лікаря – це зменшити біль, покращити травлення та запобігти ускладненням.

Першим етапом лікування є виявлення і корекція факторів, які підтримують запалення (вживання алкоголю, куріння, підвищений рівень тригліцеридів, захворювання жовчного міхура). Після цього лікар підбирає знеболювальну терапію з урахуванням інтенсивності болю та загального стану пацієнта.

При зниженні ферментної функції підшлункової залози призначають ферментну замісну терапію, яка допомагає покращити перетравлення їжі, зменшити здуття, нормалізувати стул і запобігти втраті маси тіла. Додатково контролюють рівень вітамінів і мікроелементів, оскільки при порушенні всмоктування часто виникають дефіцити жиророзчинних вітамінів, вітаміну B12, заліза та магнію.

Хронічний панкреатит може впливати на рівень глюкози в крові, стан кісткової тканини та обмін речовин і ці зміни важливо своєчасно виявляти, тому пацієнтам рекомендують регулярне спостереження.

Дієта при хронічному панкреатиті

Харчування при хронічному панкреатиті є важливою частиною лікування і допомагає зменшити навантаження на підшлункову залозу без шкоди для загального стану організму. Раціон підбирають так, щоб людина отримувала достатню кількість поживних речовин і при цьому не відчувала посилення симптомів.

Рекомендується дробне харчування (5-6 невеликих прийомів їжі на день). Такий режим полегшує роботу травної системи і допомагає уникати різких навантажень на підшлункову залозу. 

У раціоні має бути достатньо білка, джерелами якого можуть бути нежирне м’ясо, риба, яйця, кисломолочні продукти за умови їх доброї переносимості. Кількість жирів коригують індивідуально залежно від симптомів та рекомендацій лікаря. Наприклад, при появі стеатореї або болю лікар може рекомендувати тимчасове їх обмеження. 

Важливо контролювати кількість клітковини в раціоні, оскільки її надлишок може спричиняти здуття та погіршувати засвоєння поживних речовин. При порушенні травлення додатково оцінюють рівень вітамінів і мікроелементів та за потреби коригують дефіцити.

Алкоголь і куріння повністю виключаються, оскільки вони погіршують перебіг захворювання.

У період загострення необхідно обмежити вживання смажених, жирних, гострих і копчених страв. Після покращення стану раціон поступово розширюють під контролем лікаря.

Переваги лікування загострення хронічного панкреатиту в АЦМД

У медичному центрі АЦМД пацієнти можуть пройти консультацію лікаря та базову діагностику в одному місці, що дозволяє швидше встановити причину болю і розпочати лікування. Такий підхід зменшує час між появою симптомів і отриманням медичної допомоги.

Після огляду лікар може призначити необхідні обстеження: лабораторні аналізи, ультразвукове дослідження, електрокардіограму, рентген, комп’ютерну або магнітно-резонансну томографію, що дає можливість точно визначити стан підшлункової залози та виключити інші причини болю.

Лікування підбирається індивідуально з урахуванням симптомів, результатів обстежень і супутніх захворювань. Пацієнт отримує чіткі рекомендації щодо лікування, харчування та подальшого контролю стану. За потреби всі додаткові обстеження можна пройти в межах медичного центру без необхідності звертатися до інших установ. Такий підхід дозволяє ефективно усунути симптоми загострення і контролювати захворювання в довгостроковій перспективі.