Інформація про експертів клініки АЦМД-Медокс

В АЦМД-Медокс пацієнтів із надмірною вагою та метаболічними порушеннями ведуть фахівці різних напрямів, оскільки медикаментозне схуднення потребує медичного контролю та індивідуального підходу. 

Дієтолог Васильєва Ілона Олександрівна займається підбором індивідуального лікувального харчування для дітей і дорослих при порушеннях обміну речовин, захворюваннях внутрішніх органів та коливаннях маси тіла. Окремим напрямом її роботи є харчування при ендокринних порушеннях, вагітності та відновленні після захворювань.

Ендокринолог Назарова Ольга Василівна спеціалізується на діагностиці та лікуванні цукрового діабету, інсулінорезистентності, захворювань щитоподібної та паращитоподібних залоз, патологій наднирників. Перед призначенням Оземпіка лікарка оцінює результати аналізів, супутні ризики та особливості обміну речовин у пацієнта і визначає, чи може препарат бути безпечним і доцільним у конкретному випадку, а також контролює стан пацієнта під час лікування. 

Проктолог-хірург Аммар Мохамад працює з патологіями ШКТ, органів черевної порожнини та проктологічними захворюваннями. Це важливо і в контексті медикаментозного схуднення, оскільки препарати на основі семаглутиду впливають на роботу травної системи та можуть провокувати виражені шлунково-кишкові реакції у пацієнтів із супутніми проблемами.

Відповідають експерти

Що таке Оземпік і як він працює

Оземпік — це препарат із діючою речовиною семаглутид, який допомагає контролювати рівень цукру в крові та впливає на апетит, тому після їжі людина швидше відчуває ситість і зазвичай їсть менше.

Семаглутид діє одразу в кількох напрямках. Коли рівень глюкози підвищується, препарат стимулює вироблення інсуліну, що допомагає організму краще контролювати цукор у крові. Також він впливає на центри насичення в головному мозку та уповільнює спорожнення шлунка, через що в частини пацієнтів можуть виникати нудота, важкість після їжі, здуття, закреп або діарея.

Дослідження дійсно показують, що семаглутид може сприяти суттєвому зниженню ваги, але важливо розуміти, що учасники цих досліджень не лише робили ін’єкції, а й змінювали харчування, фізичну активність, перебували під медичним наглядом і регулярно контролювали стан здоров’я. 

Чому Оземпік не можна використовувати без діагностики

Перед призначенням Оземпіка лікарі завжди оцінюють аналізи, обмін речовин, супутні захворювання та можливі ризики для організму. 

Адже в однієї людини причиною зайвої ваги може бути інсулінорезистентність, в іншої — порушення роботи щитоподібної залози, у когось — хронічний стрес, нестача сну, депресія, розлади харчової поведінки тощо. І якщо почати худнути без аналізів і консультацій, можна роками лікувати наслідок, не помічаючи основної проблеми.

Також важливо враховувати протипоказання. Семаглутид має серйозні застереження щодо панкреатиту, захворювань жовчного міхура, деяких патологій щитоподібної залози та ускладнень цукрового діабету. Частина пацієнтів навіть не підозрює, що входить до групи ризику, поки не стикається з побічними реакціями або ускладненнями. Окремої уваги потребує питання вагітності та її планування. В офіційних рекомендаціях зазначено, що семаглутид необхідно припинити щонайменше за два місяці до запланованої вагітності.

Коли може знадобитися консультація вузьких спеціалістів

Перед початком терапії необхідно оцінити загальний стан здоров’я пацієнта. Іноді причиною набору ваги можуть бути ендокринні порушення, хронічні захворювання або розлади харчової поведінки, які потребують окремого лікування.

Консультація ендокринолога може знадобитися людям із підозрою на інсулінорезистентність, цукровий діабет 2 типу, порушення роботи щитоподібної залози або різкий набір ваги без очевидної причини. Буває, що людина роками намагається схуднути за допомогою дієт і фізичної активності, але вага не змінюється або швидко повертається. У таких випадках лікар може призначити аналізи для оцінки рівня глюкози, HbA1c та інших метаболічних показників.

Семаглутид також може викликати побічні реакції з боку травної системи, тому людям із нудотою, болем у животі, жовчнокам’яною хворобою, перенесеним панкреатитом або симптомами порушення роботи жовчного міхура може знадобитися консультація гастроентеролога.

У багатьох випадках перед початком терапії також рекомендована консультація дієтолога або спеціаліста, який працює з харчовою поведінкою, адже навіть при зниженні апетиту людина може зберігати старі звички, такі як емоційне заїдання стресу, дефіцит білка в раціоні тощо.

Чим небезпечне схуднення на Оземпіку без лікаря

Основна небезпека самостійного використання Оземпіку полягає в тому, що люди часто бачать лише цифру на вагах і не помічають того, що відбувається паралельно: втрату м’язової маси, дефіцит білка, порушення харчування, проблеми з жовчним міхуром або погіршення самопочуття.

Найчастіше побічні реакції семаглутиду пов’язані зі шлунково-кишковим трактом. На початку лікування або після самостійного підвищення дози у пацієнтів можуть виникати нудота, блювання, біль у животі, закреп або діарея. 

Серйозним ускладненням може бути гострий панкреатит, який супроводжується сильним болем у верхній частині живота, нудотою, блюванням і різким погіршенням стану. Також на фоні швидкого схуднення або застосування Оземпіка може підвищуватися ризик жовчнокам’яної хвороби та холециститу. 

При тривалому блюванні або діареї зростає ризик зневоднення та порушення роботи нирок, особливо у людей із хронічними захворюваннями. Для пацієнтів із цукровим діабетом додаткову небезпеку становить неправильне поєднання Оземпіку з інсуліном або іншими цукрознижувальними препаратами, оскільки це може призводити до гіпоглікемії.

Ще одна проблема — повернення ваги після відміни препарату. Семаглутид не формує автоматично нові харчові звички й не змінює спосіб життя людини. Тому, якщо під час лікування не змінювати харчування та рівень фізичної активності, апетит і вага можуть досить швидко повернутися після завершення терапії.

5 важливих кроків для схуднення з Оземпіком

1. Зрозуміти, чи справді потрібен Оземпік. Оземпік не створювали як препарат для схудненння. За офіційною інструкцією FDA його призначають людям із цукровим діабетом 2 типу для контролю рівня глюкози разом із харчуванням та фізичною активністю. Тому лікар перед початком терапії оцінює індекс маси тіла, окружність талії, рівень глюкози, HbA1c, ліпідний профіль, артеріальний тиск, роботу печінки, нирок і щитоподібної залози. Іноді людина роками намагається схуднути, звинувачує себе у слабкій силі волі, а проблема виявляється у порушенні вуглеводного обміну або ендокринних змінах.

2. Перевірити протипоказання та ризики. В офіційній інструкції Ozempic зазначені серйозні застереження щодо ризику пухлин С-клітин щитоподібної залози в експериментальних тварин. Препарат не рекомендують людям із медулярним раком щитоподібної залози в особистому або сімейному анамнезі, а також при синдромі множинної ендокринної неоплазії 2 типу. Окремо лікар оцінює стан ШКТ та жовчовивідної системи, оскільки іноді є ризик загострення проблем з жовчним міхуром або підшлунковою залозою. Якщо людина має діабет і паралельно приймає інсулін чи препарати сульфонілсечовини, додатково потрібно контролювати рівень глюкози, оскільки можливі її коливання.

3. Змінити харчування та режим. Семаглутид впливає на апетит, допомагає швидше відчувати насичення та змінює швидкість спорожнення шлунк, завдяки чому людині стає легше контролювати кількість їжі, але через це часто виникає інша проблема, а саме занадто різке обмеження харчування. На початку терапії деякі пацієнти майже перестають нормально їсти. На вагах це виглядає як швидкий успіх, але організм у цей момент нерідко недоотримує білок, клітковину, воду та інші важливі поживні речовини. Згодом з’являються слабкість, закрепи, зниження витривалості, випадіння волосся або втрата м’язової маси. Тож під час лікування важливо не впадати в крайнощі. Організму потрібні регулярні прийоми їжі, достатня кількість білка, вода та поступове збільшення фізичної активності.

4. Підбирати дозу поступово і разом із лікарем. Схеми введення семаглутиду лікар збільшує поетапно і індивідуально, щоб зменшити навантаження на травну систему й дати організму час адаптуватися. Одній людині стандартна схема підходить добре, а іншій доводиться довше залишатися на мінімальній дозі через побічні реакції. Самостійне підвищення дози, пропуски ін’єкцій або спроби наздогнати пропущене введення часто закінчуються вираженою нудотою, блюванням, болем у животі та зневодненням. 

5. Під час схуднення контролювати не лише вагу. Під час терапії лікар контролює динаміку ваги, а також окружність талії, апетит, харчування, рівень глюкози, ліпідів, артеріальний тиск і можливі побічні реакції. Іноді потрібно коригувати раціон, змінювати дозування або додатково працювати з харчовою поведінкою, щоб людина не поверталася до жорстких обмежень після завершення лікування. Важливо розуміти, що після відміни препарату апетит і вага можуть частково повернутися, а довгостроковий результат залежить від способу життя та харчових звичок.