Що таке ниркова коліка

Ниркова коліка — це стан, при якому з’являється сильний біль через порушення відтоку сечі з нирки. Найчастіше це трапляється, коли камінь із нирки потрапляє в сечовід і повністю або частково його перекриває, а сеча в такому випадку не може нормально рухатися вниз, накопичується, і всередині нирки підвищується тиск. У відповідь на це сечовід починає скорочуватися, внаслідок чого виникає спазм, який і дає той самий різкий, інтенсивний біль. Камінь може змінювати своє положення, тому і біль іноді «мігрує» (відчувається то вище, то нижче). А якщо він затримується в одному місці, симптоми стають більш тривалими і виснажливими.

Причини виникнення ниркової коліки

Ниркова коліка виникає коли відтік сечі з нирки порушується і всередині підвищується тиск. Найчастіше це пов’язано з утворенням каменів, але не лише вони можуть створювати таку перешкоду. Зазвичай цьому стану передує поєднання кількох факторів.

Основні причини виникнення ниркової коліки:

  • Сечокам’яна хвороба;
  • Недостатнє споживання рідини (коли організм отримує мало води, сеча стає більш концентрованою, солі швидше кристалізуються і утворюють основу для каменів);
  • Особливості харчування (надлишок солі, тваринного білка або цукру);
  • Спадкова схильність;
  • Порушення обміну речовин і зайва вага;
  • Інфекції сечових шляхів;
  • Анатомічні особливості сечовидільної системи (вроджені звуження або інші структурні зміни);
  • Інші причини механічного блокування (відтік сечі іноді порушують згустки крові, пухлинні утворення або запальний вміст);
  • Окремо виділяють гідронефроз – стан, коли нирка розширюється через накопичення сечі.

Симптоми ниркової коліки

Основний прояв ниркової коліки – це сильний раптовий біль у попереку або боці, який не має стабільного характеру, тобто, може посилюватися хвилями, трохи відпускати і знову наростати. Часто біль «віддає» у живіт, пах, внутрішню поверхню стегна або статеві органи. Людина не може знайти зручне положення, вона змінює позу, ходить, намагається сісти або лягти і кожного разу відчуває, що полегшення немає. 

До болю часто приєднуються інші прояви, а саме:

  • нудота, іноді блювання;
  • слабкість і пітливість;
  • кров у сечі (іноді її видно, а іноді вона визначається лише під час аналізу);
  • можливі часті позиви до сечовипускання, дискомфорт або біль під час нього; 
  • відчуття, що сечовий міхур спорожнюється не повністю. 

ВАЖЛИВО: якщо до цього додається підвищена температура або озноб, ситуація потребує швидкої оцінки лікаря, оскільки це може вказувати на інфекцію, яка розвивається на фоні порушеного відтоку сечі.

Перша допомога при нирковій коліці

Під час ниркової коліки через спазм сечоводу та підвищений тиск у нирці біль зазвичай настільки інтенсивний, що людина не може знайти положення, в якому стане легше. 

Якщо біль не вщухає, посилюється або супроводжується температурою, ознобом, блюванням, слабкістю, затримкою сечі чи кров’ю в сечі, потрібна термінова медична допомога. У таких випадках є ризик ускладнень, пов’язаних із блокуванням сечових шляхів або інфекцією.

Поширена помилка при нирковій коліці – намагатися зігріти поперек. Тепло іноді дійсно може трохи послабити спазм, але без чіткого розуміння причини це ризикований крок. Адже якщо за болем стоїть інфекція або інший гострий процес у черевній порожнині, прогрівання може погіршити стан. Так само не варто змушувати себе пити багато води під час нападу, тому що коли сечовід перекритий, зайва рідина підвищує тиск у нирці і посилює біль.

Для знеболення лікарі найчастіше використовують нестероїдні протизапальні препарати, які впливають на сам механізм нападу, знижуючи запалення і спазм.

Якщо після обстеження з’ясується, що камінь невеликий і немає ускладнень, лікування іноді проходить без госпіталізації. Лікар контролює біль, стан пацієнта, водний режим і призначає препарати, які допомагають каменю поступово вийти.

Діагностика ниркової коліки

Під час обстеження при нирковій коліці лікарю важливо зрозуміти, де саме знаходиться камінь, наскільки він перекриває сечовід і чи впливає на роботу нирки.

Тому лікар уточнює у пацієнта, де саме у нього болить, як поводиться біль, куди віддає, чи є нудота, температура, проблеми з сечовипусканням, чи були подібні епізоди раніше. Ці питання допомагають відрізнити ниркову коліку від інших станів, які можуть давати схожі симптоми.

Далі призначають аналізи:

  • аналіз сечі, щоб з'ясувати чи є у сечі кров, а також оцінити наявність лейкоцитів, бактерій, рівень кислотності сечі та кристали, які можуть підказати склад каменя.
  • аналіз крові, щоб отримати більше інформації про те, як працюють нирки, чи є запалення, чи не порушений баланс електролітів. 

З інструментальних методів зазвичай проводять УЗД. Воно дозволяє побачити розширення ниркової миски або великі камені. Проте дрібні камені в сечоводі іноді залишаються непомітними, тому в таких випадках призначають комп'ютерну томографію без контрасту. КТ дає чітке уявлення про розмір, розташування каменя і ступінь порушення відтоку сечі, що особливо важливо для подальшого лікування.

Лікування ниркової коліки

Підхід до лікування залежить від конкретної ситуації. 

Першочергове завдання – полегшити біль. Для цього зазвичай використовують нестероїдні протизапальні препарати, які зменшують больові відчуття і внутрішній тиск у сечовивідних шляхах. Якщо їх недостатньо або у пацієнта є протипоказання, лікар може додати інші знеболювальні, інколи навіть опіоїдні (але тільки під контролем).

Оскільки напад часто супроводжується нудотою та блюванням, лікування часто доповнюють протиблювотними засобами та корекцією водного балансу. Якщо камінь невеликий і знаходиться ближче до виходу із сечоводу, іноді застосовують медикаментозну терапію (препарати, що розслабляють стінки сечоводу), яка допомагає йому пройти самостійно. Антибіотики використовують лише тоді, коли підтверджена інфекція. 

Якщо камінь перекриває відтік сечі й одночасно є інфекційний процес, ситуація стає небезпечною і потребує швидкого втручання. У випадках, коли камінь великий, не рухається або викликає ускладнення, доводиться переходити до активного лікування. Це може бути дроблення каменя ударними хвилями, ендоскопічне видалення або встановлення спеціальних дренажів, які відновлюють відтік сечі. Вибір методу завжди залежить від конкретної клінічної картини.

ВАЖЛИВО: камені мають властивість з’являтися знову, і ризик повторного епізоду досить високий, тому після нападу лікар зазвичай радить розібратися з причинами появи проблеми, а саме визначити склад каменя, оцінити спосіб життя, харчування і підібрати профілактику, яка зменшить ймовірність повторення ситуації.