4 стаття з циклу.

Пошкодження дуг відростків тіл хребців

Переломи дужок і відростків хребців найчастіше виникають не ізольовано в поєднанні з додатковими травматичними ушкодженнями.

Ізольований перелом дуги хребця

Найчастіше виникають у шийному відділі хребта, акцентовано в С1, С2. Пошкоджуватися можуть як передня, так і задня дуга (так звані переломи Джеферсона). Іноді вони можуть пошкоджуватися одночасно. В інших шийних, грудних, поперекових хребцях найчастіше пошкоджуються ніжки тіл хребців, міжсуглобові відділи, пластинки дужок.

Прояви

Клінічно переломи дужок хребців супроводжуються характерною неврологічною симптоматикою, у зв'язку з близьким розташуванням спинного мозку, нервових корінців. Уламки дужок хребців можуть зміщуватися в бік спинномозкового каналу і, тим самим, завдати серйозних, а іноді й непоправних ушкоджень нервових структур.

Діагностика

Променева діагностика ґрунтується на визначенні лінії перелому. Для цього можна застосовувати високоякісну цифрову рентгенографію або спіральну томографію (СКТ) пошкодженої ділянки, щоб виявити навіть «приховані» кісткові пошкодження хребта.

Ізольовані переломи відростків

У хребця є кілька парних (поперечні) і один непарний остистий відростки. Під час переломів цих відростків вони найчастіше зміщуються в бік, у який їх «тягне м'яз», що прикріплений до ушкодженого фрагмента.

Наслідки ушкоджень

Посттравматична атрофія спинного мозку

Виникає внаслідок ушкодження спинного мозку. Атрофічні зміни спинного мозку найкраще діагностувати за допомогою МРТ, яка дає можливість деталізувати саме м'якотканинні структури. На МР-сканах спинний мозок виглядає негомогенним унаслідок гліозних і кістозних змін у ньому.
 

Посттравматичні сирингомієлія та енцефаломаляція

Виникають у віддалені періоди після травми. Характер змін схожий: кістоподібні зміни спинного мозку, які можна виявити за допомогою МРТ, більші і при СКТ хребта.

Спайковий процес

У субарахноїдальному (підоболонковому просторі) проявляється нерівністю контурів спинного мозку або наявністю додаткових м'якотканинних утворень у ділянці травми. Найчастіше в цих випадках утворюються арахноїдальні кісти, які залежно від особливостей розташування, розмірів, прилягання можуть теж зумовлювати додаткову неврологічну симптоматику.

Якщо резюмувати

Без всебічної і детальної діагностики травми хребта неможливо ставити будь-які прогнози або вживати активних (оперативних) дій.

Пам'ятайте, правильний і своєчасно встановлений діагноз - найголовніший «стовп» подальшого одужання пацієнта. Звертайтеся!

Статтю підготували фахівці відділення променевої діагностики АЦМД-МЕДОКС