Лідія Володимирівна Тараленко, пульмонолог
Коли на прийом приходить пацієнт з хронічним кашлем, перше завдання лікаря — зрозуміти, чи пов’язаний цей симптом саме із захворюваннями дихальної системи. Кашель може супроводжувати багато станів, від запалення бронхів до проблем із серцем або навіть рефлюксу, тому обстеження завжди починається з детального опитування та огляду. Лікар уточнює, коли з’явився кашель, що його провокує, чи є задишка, чи змінюється стан уночі. Також важливо з’ясувати, чи курить людина, чи працює у шкідливих умовах, чи контактує з пилом або хімічними речовинами. Всі ці деталі допомагають сформувати правильну діагностичну тактику.
Після цього переходять до оцінки стану легень за допомогою методів візуалізації, найбільш доступним і добре відомим з яких залишається рентгенографія органів грудної клітки. Зазвичай її призначають пацієнтам молодше 40 років, які не палять і не мають додаткових факторів ризику, коли під час огляду немає ознак серйозної патології.
Більш точним і інформативним методом є комп’ютерна томографія органів грудної клітки. КТ рекомендована:
- пацієнтам старше 40 років;
- курцям, зокрема тим, хто використовує електронні сигарети або вейпи;
- людям, які тривалий час працюють у шкідливих умовах;
- пацієнтам із симптомами, що викликають настороженість.
До таких симптомів належать:
- кровохаркання;
- незрозуміла втрата ваги;
- раптова поява задишки;
- гострий біль у грудях;
- збільшені лімфатичні вузли;
- ослаблене або відсутнє дихання під час огляду.
Іноді комп’ютерну томографію призначають після рентгенографії, якщо потрібно уточнити зміни, які були виявлені на знімку.
Перед проведенням КТ важливо обговорити з лікарем, чи потрібне контрастне підсилення. Це дозволяє відразу виконати дослідження у правильному форматі та уникнути необхідності повторної томографії.
Однак навіть найсучасніша томографія показує лише структуру легень. А функцію дихальної системи оцінюють за допомогою іншого дослідження, спірометрії.
Наталія Олегівна Фещук, кардіолог, лікар функціональної діагностики
Спірометрія — це дослідження, під час якого вимірюють об’єм легень і різні параметри дихання. Показники оцінюють як у спокійному стані, так і під час спеціальних дихальних маневрів, що дозволяє оцінити вентиляцію легень, прохідність бронхів і ефективність використання кисню.
Досить часто спірометрію проводять із медикаментозною пробою. У цьому випадку показники дихання вимірюють двічі: до та після інгаляції препарату, який розширює бронхи. Це допомагає зрозуміти, чи є бронхіальна обструкція зворотною і точніше встановити діагноз, зокрема при бронхіальній астмі або ХОЗЛ.
Крім того, спірометрію використовують для контролю ефективності лікування, під час профілактичних оглядів (особливо у курців або людей, які працюють у шкідливих умовах), а також для оцінки стану пацієнта перед операцією.
Втім, існують ситуації, коли проведення спірометрії відкладають. Це стосується пацієнтів, які нещодавно перенесли інфаркт міокарда або інсульт (протягом 4-6 тижнів), мають аневризму аорти чи мозкових судин, а також тих, хто нещодавно переніс операції на органах грудної клітки, черевної порожнини або очах. Дослідження можуть тимчасово не проводити і при тяжкому стані пацієнта, високому артеріальному тиску, вагітності у третьому триместрі або психічних порушеннях, які ускладнюють виконання дихальних маневрів.
Отже, якщо кашель не минає протягом восьми тижнів і більше, не варто зволікати, краще звернутися до лікаря і пройти повноцінне обстеження. Це допоможе зрозуміти причину симптомів і підібрати лікування, яке справді полегшить стан.
