Захворювання молочної залози, яке має «найбільшу популярність» серед жінок, частіше називають - мастопатія. Це захворювання так само часто зустрічається під «іменами»: хвороба Шиммельбуша, хвороба Реклю, дисгормональна дисплазія, кістозний фіброаденоматоз, мастодинія та деякі інші.
Етіологія та патогенез. Появу мастопатії пов'язують із порушенням регулювальної функції центральної нервової та гіпоталамо-гіпофізарної систем, а також змінами в роботі яєчників, надниркових і щитоподібної залоз, печінки. Досить часто мастопатію супроводжують різноманітні патології яєчників і матки, перебіг яких супроводжуються порушеннями оваріально-менструального циклу та підвищеною (гіперфункцією) або зниженою (гіпофункцією) продукцією гормонів. Під грубим впливом ендокринних порушень змінюється і послідовність фізіологічних процесів у молочних залозах, а саме темпи, ритм і характер фізіологічної перебудови.
У медичному світі виокремлюють дві основні форми мастопатії: непроліферативна та проліферативна. Перша характеризується розростанням переважно сполучної тканини, в якій розташовуються атрофовані частинки і кістозно збільшені протоки. За проліферативної розростається вже тканина іншого роду: епітеліальна, м'язова, фіброзна. Ці розростання можуть малігнізуватися (перетворитися на ракові пухлини), тому появу таких тканинних розростань прийнято вважати передраковим станом.
Прояви. Перебіг мастопатії характеризується появою болю в грудях, ущільненням у молочних залозах, виділеннями із сосків з одного або двох боків (на кшталт молозива, серозної рідини з домішкою крові). Клінічно поділяють дифузну та вузлову форми мастопатії, залежно від характеру ущільнень молочної залози. Дифузна форма вже поділяється за типом переважання тканини, що розрослася: залозистої, фіброзної або жирової. Ці форми мастопатії у жінок після 38 років найкраще діагностуються за допомогою рентгенівської цифрової мамографії, жінкам до 38 років настійно рекомендується УЗД-дослідження молочних залоз.
Уже на основі даних мамографії та з урахуванням даних клінічних проявів ставлять остаточний діагноз і призначають необхідне, найбільш підходяще лікування.