Дитина стала сонливою, слабкою, дратівливою, швидко втомлюється - цим симптомам батьки можуть не надавати особливого значення, але вони можуть бути початковими ознаками залізодефіцитної анемії.

Є різні види анемій, але залізодефіцитна (ЗДА) - найчастіше зустрічається в дитячому віці. Її назва говорить про основну причину захворювання - нестачу в організмі заліза.

Залізо входить до складу багатьох білків, ферментів, а також гемоглобіну, який доставляє кисень до кожної клітинки організму і забирає вуглекислий газ. При порушенні цього процесу всі тканини організму відчувають кисневе голодування (гіпоксія).

Плід отримує залізо від матері через плаценту і до моменту народження має ендогенні запаси заліза. Після народження дитина отримує залізо з молоком матері і використовує свої запаси. Але до 5-6 місяців життя ендогенні запаси виснажуються, а грудне молоко покриває потреби в залізі на 25%. І з цього періоду достатнє надходження заліза в організм залежить від правильного вигодовування дитини, догляду за нею, профілактики рахіту, застудних захворювань тощо.

Виділяють 3 стадії дефіциту заліза в організмі:

  1. Прелатентна - недостатній вміст заліза в тканинах, при цьому концентрація сироваткового заліза і гемоглобіну в нормі.
  2. Латентна - знижена концентрація сироваткового заліза, рівень гемоглобіну в нормі.
  3. Залізодефіцитна анемія - знижений гемоглобін, кількість еритроцитів та інші показники червоної крові.

За рекомендацією ВООЗ для дітей до 6 років нижній рівень гемоглобіну -110г/л, а старше 6 років - 120г/л.

Виділяють 3 ступені ЗДА:

  • легкий - НВ 85 - 110 г/л, Ер 3,5*10/12.г/л,
  • середній - НВ 65 - 85 г/л, Ер 2,5 - 3,4*10/12 г/л,
  • важку - НВ нижче 65 г/л, Ер нижче - 2,5*10/12 г/л.

До розвитку ЗДА призводять:

  • недостатнє надходження заліза з їжею,
  • порушення всмоктування заліза в шлунково-кишковому тракті (за дисбактеріозу, харчової алергії, гастритів, гастродуоденітів, колітів);
  • крововтрати (носові, ранові, маткові - у дівчаток у пубертатному віці).

Клінічні прояви ЗДА різноманітні, тому що гіпоксію відчувають усі тканини організму, але виражені вони різною мірою залежно від ступеня анемії. Діти стають плаксивими, дратівливими, апатичними, емоційно нестійкими. Маленькі діти поступово відстають у психомоторному розвитку, старші скаржаться на зниження пам'яті, уваги, головний біль, можливі запаморочення, непритомні стани. Відзначається блідість шкіри та слизових, ламкість нігтів, можуть бути ангулярний стоматит (заїди) та атрофічний глосит. Знижується апетит, може бути збочення смаку та нюху. У дитини з'являються симптоми ураження шлунково-кишкового тракту - нудота, відрижка, печія, нестійкі випорожнення. Під час фізичного навантаження з'являється задишка, серцебиття; може вислуховуватися систолічний шум. Діти з анемією частіше хворіють на ГРІ, кишкові інфекції. Проста ознака, яка свідчить про дефіцит заліза, - забарвлення сечі в рожевий колір після вживання в їжу буряка.

Такі симптоми мають насторожувати батьків, і за їх наявності дитину необхідно обстежити: насамперед - здати загальний аналіз крові.

Лікуванням анемії займається лікар, а як запобігти її розвитку мають знати батьки, а саме:

  • раціональне харчування (максимальне грудне вигодовування, своєчасне і правильне введення прикорму). У дітей старшого віку харчування має бути різноманітним, включати продукти, що містять залізо, білок, вітаміни, мікроелементи;
  • своєчасне лікування захворювань ШКТ;
  • правильний режим дня, прогулянки на свіжому повітрі, достатнє фізичне навантаження;
  • регулярне обстеження дитини для своєчасного виявлення анемії.
     
Статтю підготували фахівці педіатричного відділення АЦМД-МЕДОКС