У клініці АЦМД проводять хірургічне лікування патології носа та горла.
Спектр хірургічного лікування великий:
- реконструктивні операції в порожнині носа (септопластика та вазотомія);
- хірургія приносових пазух носа (поліпозні риносинусити, кісти, міцетоми, остеоми);
- ринопластики будь-якої складності як первинні, так і вторинні (реоперація);
- отопластика,
- бокові та прямі кісти шиї;
- тонзилектомії;
- увулопластика (операція при хропінні) та т.п.
З деякими видами оперативного втручання ми бажаємо вас познайомити.
Вазотомія нижніх носових раковин
Вазотомія нижніх носових раковин — хірургічне лікування хронічного риніту. Внаслідок розростання слизової оболонки нижніх носових раковин виникає порушення носового дихання. Мета операції — зменшення носових раковин за допомогою розтину судинних структур.
Показання до проведення вазотомії:
- вазомоторний риніт;
- залежність від судинозвужувальних крапель;
- гіпертрофія слизової нижніх носових раковин на тлі частих ринітів;
- викривлення перегородки носа з гіпертрофією раковин.
Операція проводиться амбулаторно з використанням місцевої анестезії із поєднанням внутрішньовенного наркозу.
Види вазотомії, які можуть бути виконані у клініці:
- Інструментальна вазотомія — класичний метод, при якому судинні розростання висікають спеціальним інструментом.
- Радіохвильова вазотомія — руйнування слизової оболонки за допомогою радіохвиль, які одночасно коагулюють (запаюють) судини, що робить такий вид операції майже безкровним.
Після операції пацієнтам вкладають тампони у порожнину носа, які виймають наступного дня. До повного відновлення рекомендовано уникати фізичного навантаження. Часто такий вид операції робиться разом із проведенням септопластики.
Септопластика або підслизова резекція носової перегородки
Септопластика або підслизова резекція носової перегородки — операція, яка спрямована на усунення вродженої чи набутої деформації перегородки носа.
Мета операції — відновлення фізіологічного носового дихання.
Показання для проведення операції:
- часте чи постійне порушення носового дихання, головний біль, швидка стомлюваність, яка пов'язана з кисневим голодуванням;
- часті або рецидивні синусити (гайморит, фронтит, сфеноїдит), отити;
- порушення слуху, пов'язані з патологією вентиляційної труби з боку носа;
- хропіння з нічним апное, пов'язане з анатомічною деформацією порожнини носа.
Операція проводиться під загальним наркозом, тривалість — у середньому до 1 години.
Після виконання операції у порожнину носа вкладаються сучасні ранозагоювальні носові тампони. Як правило, їх видаляють через 1-2-3 дні залежно від тяжкості хірургічного втручання. Якщо післяопераційний період проходить у легкій формі, пацієнт виписується наступного дня після операції.
Одразу після видалення тампонів пацієнт повинен періодично приходити до ЛОР-лікаря на туалет порожнини носа до повного загоєння. Реабілітація відбувається у домашніх умовах із дотриманням рекомендацій: уникнення фізичного навантаження та прийняття гарячих ванн чи душу, відсутність психоемоційних стресів.
Тонзилектомія
Тонзилектомія — хірургічне лікування хронічного тонзиліту, спрямоване на повне видалення піднебінних мигдаликів.
Показання до хірургічного лікування:
- Часті тонзиліти (ангіни) — рецидивні епізоди гострого тонзиліту, які повторюються 5-7 разів на рік;
- Частий больовий синдром у горлі, пов'язаний із загостренням хронічного тонзиліту;
- Хронічний тонзиліт із метатонзилярними ускладненнями (міокардит, гломерулонефрит, ревматичні захворювання);
- Синдром обструктивного апное сну, пов'язаний зі звуженням горлянки на рівні мигдалин;
- Ангіни або загострення хронічного тонзиліту, ускладнені паратонзилітами або паратонзилярними абсцесами.
- Ефект від консервативного лікування короткочасний.
Операція проводиться під загальним ендотрахеальним наркозом та триває в середньому 30-60 хвилин. Під час операції проводиться вилущування мигдаликів з м'яких тканин та повне їхнє видалення. Після операції у пацієнта спостерігається больовий синдром, який усувається медикаментозно. Крім того, у післяопераційному періоді пацієнт отримує гемостатичну, протизапальну терапію.
Якщо післяопераційний перебіг сприятливий, тоді стаціонарне лікування закінчується через 1-2 дні, а пацієнт виписується додому. Рекомендації: дотримуватися постільного режиму, виключити фізичну активність протягом 5-7 днів до загоєння тонзилярних ніш.